Скажемо – «ні!» насильству над дітьми
Проблема насилля дуже актуальна в нашому суспільстві. Життєві негаразди, складні економічні обставини роблять сучасний світ вразливішим та жорстоким, і часто від цього потерпають діти.
Насильство над дітьми або жорстоке поводження з дітьми - це фізичне, психологічне, сексуальне насильство або відсутність виховання та піклування над дітьми батьками, особами-опікунами чи сторонніми людьми, які займаються доглядом за дітьми. Насильство над дітьми може включати в себе будь-яку дію насильницького характеру, нехтування, зловживання або нездатність, небажання чи невміння виховання і турботи за дітьми від батьків чи інших осіб, що їх замінюють, що призводить до фактичної або потенційної шкоди дитині.
Дитиною, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства або стала свідком такого насильства.
Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види й форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті. Усі види насильства щодо дітей є порушенням їхнього законного права на людську гідність та фізичну недоторканість, адже кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Надати допомогу постраждалим дітям зобов’язані їхні батьки, інші законні представники, а якщо зазначені особи є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини - органи опіки та піклування, у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата або сестри, мачухи або вітчима).
Захист від найбільш небезпечних порушень прав неповнолітніх забезпечує Кримінальний кодекс України. Він містить як загальні норми, що захищають всіх громадян від жорстокого поводження, так і норми, безпосередньо спрямовані на захист життя, здоров’я та недоторканності неповнолітнього. Право дітей на захист від усіх форм насильства гарантується статтями 28, 52 Конституції України відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню і покаранню, а будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Проблема насильства над дітьми стосується кожного громадянина суспільства. Суспільство не повинно виявляти нерішучість у боротьбі з насильством над дітьми. Захист дітей від жорстокості, попередження злочинів проти них є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням. Діти – це наше майбутнє і повноправні члени суспільства!
Якщо Ви стали свідком жорстокого поводження з дитиною, не залишайтесь байдужими, звертайтеся за наступними номерами:
• 102 – Національна поліція України;
• 15-47 – цілодобова Урядова «гаряча лінія» для осіб, які страждають від домашнього насильства. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними й конфіденційними;
• 0 (800) 500 335 (зі стаціонарних телефонів) або 116 123 (з мобільного телефону) – Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації. Дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України.
Гаряча лінія приймає дзвінки цілодобово.
