ОБЕРЕЖНО! АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ!
Африканська чума свиней (далі – АЧС) – це вірусна інфекція, що вражає як свійських свиней, так і диких кабанів, спричиняючи високий рівень смертності серед тварин. Хоча вірус не становить загрози для людей, його вплив на сектор свинарства, економіку країни та регіони є значним, а потенційні наслідки для продовольчої безпеки можуть мати катастрофічний характер.
Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) внесло АЧС до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин та списку інфекційних та інвазійних хвороб тварин.
Масштаби і темпи географічного поширення та залучення до епізоотичного процесу поголів’я свиней різних порід, категорій та господарств різних форм власності (господарства населення, свиноферми різного типу, розміру та рівня біобезпеки), а також і популяцій європейського дикого кабана зробили АЧС однією з найбільших проблем для свинарства європейського регіону, в т. ч. і України, де на відміну від інших Європейських країн більшість випадків захворювання АЧС фіксується в свиногосподарствах.
Одним із чинників поширення вірусу африканської чуми свиней та захворювання свинопоголів’я на території країни є безконтрольне переміщення живих свиней та несанкціонована (стихійна) торгівля м’ясопродуктами.
Як правило, в невстановлених місцях здійснюється реалізація м’яса та м’ясних продуктів, отриманих поза межами бойні та без проведення передзабійного та післязабійного огляду державним ветеринарним інспектором або офіційним ветеринарним лікарем.
Що потрібно знати власникам особистих селянських господарств:
– АЧС безпечна для людини;
– на АЧС хворіють лише дикі та свійські свині;
– резервуаром африканської чуми свиней у природі є дикі свині (кабани);
– основний шлях передачі збудника – безпосередній контакт (через слину, сечу, кров або фекалії заражених тварин);
– збудник хвороби тривалий час може зберігатися у готових харчових продуктах (наприклад у копченій шинці до 5 місяців);
– виявивши хвору тварину чи труп свині у природному середовищі, необхідно негайно повідомити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щоб унеможливити контакт із виділеннями хворої тварини;
– засобів для лікування чи профілактики АЧС не існує.
Найчастіше доводиться мати справу з гострим перебігом хвороби, який характеризується наступними симптомами: температура підвищується до 42 градусів і на такому рівні утримується аж до загибелі тварини; відзначається залежування, пригнічення, відсутність інтересу до корму, переривчастий подих, іноді з кашлем, хиткість при русі. На шкірі з’являються множинні крововиливи і фіолетово-червоні плями, які при натисканні не бліднуть. У деяких тварин можливий розлад травлення у формі запору або проносу з кров’ю, носові кровотечі, кон’юнктивіт, конвульсії і паралічі.
З метою запобігання виникнення захворювання рекомендують:
– утримувати тварин у закритому приміщенні та не допускати контакту з іншими тваринами та людьми;
– не допускати відвідування ферм чи тваринницьких приміщень сторонніми особами (дотримуватися закритого режиму роботи;
– при обслуговування свиней використовувати лише окремий одяг, взуття та інвентар;
– не купувати поросят та продукти тваринного походження від забою свиней на стихійних ринках та в інших неустановлених місцях;
– не проводити подвірний забій та реалізацію свинини без ветеринарно-санітарної експертизи;
– не використовувати м’ясо загиблих та вимушено забитих тварин хворих на АЧС, це небезпечно та заборонено;
– не викидати відходи та трупи тварин у невідведені для цього місця (сміттєзвалища, узбіччя доріг і тд.);
– забезпечити повноцінну годівлю тварин (не використовувати для годівлі свиней зернові , зібрані з полів щонайменше за 21 день до їх використання для годівлі, харчові та боєнські відходи).
Незважаючи на відсутність лікування, профілактика знизить ризики виникнення захворювання на африканську чуму свиней.
