17 вересня – День усиновлення: право дитини на сім’ю – наш спільний обов’язок
Щороку 17 вересня в Україні відзначається День усиновлення – важлива дата, яка нагадує нам про одне з основоположних прав кожної дитини – право на зростання в сім’ї. Це не лише емоційний заклик до турботи, а й чітко визначене міжнародне зобов’язання, яке держава має гарантувати.
Сім’я – більше, ніж дах над головою
Для дитини сім’я – це любов, захист, підтримка, а також місце, де вона вчиться довірі, відповідальності та соціальним навичкам. Саме в родині формується особистість, а отже – і майбутнє суспільства. Усиновлення – це не просто юридична процедура, а народження серцем. Це рішучий і глибокий крок до того, щоби дати дитині шанс на щасливе дитинство та гідне життя.
Державна стратегія – підтримка сімейного виховання
Виховання дітей у сімейному середовищі є пріоритетом державної політики. 26 листопада 2024 року Уряд затвердив Стратегію забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні до 2028 року. Мета – зменшити кількість дітей в інституційних закладах і створити для них безпечне, турботливе середовище в родинах. Операційний план на 2024–2026 роки передбачає:
- розвиток сімейних форм виховання;
- підтримку родин за місцем проживання;
- соціалізацію дітей, які виховувалися в інтернатах;
- розвиток послуг для дітей та сімей у громадах.
Кожен крок – важливий
Забезпечення права на сім’ю – це не лише про усиновлення. Перший і найважливіший крок держави та громад – зберегти біологічну родину, якщо це можливо й безпечно для дитини. Для цього впроваджуються:
- програми раннього втручання;
- системи підтримки молодих батьків і вагітних жінок;
- послуги у громадах, які допомагають запобігти вилученню дітей.
Але коли повернення до рідної родини неможливе, завдання держави – зробити так, щоб дитина не опинилась в інтернаті, а знайшла свою сім’ю – постійну, надійну та люблячу.
Які є форми сімейного виховання?
- Усиновлення – повне прийняття дитини у сім’ю з усіма правами та обов’язками, як у біологічних батьків. Це довічний зв’язок і найстабільніша форма сімейного влаштування.
- Опіка/піклування – переважно для родичів або осіб, які пройшли спеціальне навчання. Опікун є законним представником дитини, відповідальним за її розвиток і добробут.
- Прийомна сім’я – родина, яка приймає на виховання до 4 дітей. Це форма тимчасового влаштування, де дитина зростає в родинному середовищі.
- Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) – сім’я, яка виховує 5 і більше дітей, але не більше 10 загалом. Такі родини можуть отримувати підтримку від держави – житло, земельну ділянку, транспорт тощо.
- Патронат – тимчасовий догляд за дитиною, коли її біологічна родина стикається з кризою. Термін перебування зазвичай до 3 місяців, але може бути продовжений, особливо в умовах воєнного стану.
Кожна дитина заслуговує на родину
Більшість дітей, які нині чекають на родину, – це підлітки, діти з інвалідністю, а також браття й сестри, яких не можна розлучати. Часто ті, хто мріє усиновити малюка, змушені чекати роками. Але якщо ви готові подарувати серце дитині, – її вік чи стан здоров'я не стане на заваді.
Де дізнатися більше?
- Онлайн-платформа “Україна для кожної дитини” – dity.gov.ua допоможе ознайомитись із усіма можливостями сімейного виховання та процедурою усиновлення.
